Міжпредметна інтеграція як система цілісного сприйняття знань на уроках зарубіжної літератури

Наталія Рябуха,

вчитель зарубіжної літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Анотація. У статті наведено переваги проведення інтегрованих уроків. На прикладі казки В.Гаршина «Жабка-мандрівниця» показана міжпредметна інтеграція уроку зарубіжної літератури та природознавства в 5 класі.

Ключові слова: інтегровані уроки, міжпредметні зв’язки, аналітичне дослідження тексту, зарубіжна література.

Teacher’s experiment shows the advantages of integrated lessons in World Literature with other subjects. Intersubject  integration (Literature and Nature Study)  is demonstrated in the tale “Frog-Traveler” by V.Garshyn in the 5th form.

Key words: integrated lesson, Literature, intersubject connections, reading comprehension .

Зі швидким темпом життя люди  отримують багато інформації, яку потрібно запам’ятати, опрацювати, використати або забути. Все більше і більше ми сприймаємо її не цілісно, пов’язуючи  з тими чи іншими явищами, а уривками, фрагментарно.  Свого роду це і добре, і погано. Непотрібне й неголовне відшаровується, щоб залишилося суттєве, необхідне. В  навчанні  такі поділи й відокремлення неприпустимі, бо все, що вивчається,  взаємопов’язане або витікає одне з іншого. Інтеграція є одним із напрямів перетворень в сучасній освіті. Досвід багатьох країн говорить про необхідність використання інтегрованих уроків, щоб уникати перевантаження дітей, посилювати навчальні та пізнавальні аспекти уроків, розвивати творче мислення.

На часі стоїть потреба у  створені умов для формування в учнів цілісного розуміння світу, творчого інтегративного мислення та найвищого ступеня усвідомлення засвоєння знань та використання їх у діяльності. Це дасть можливість встановлювати зв’язки між предметами, змінювати ставлення дітей до навчання, застосовувати набуті знання на практиці. Поєднання змісту декількох навчальних дисциплін на одному уроці підвищує мотивацію учнів, розширює  світогляд, покращує рівень їх знань. Такі уроки різнопланові, інформативні, цікаві, все залежить від вибору методів і прийомів на уроці, вибору матеріалу. Існують дисципліни, які можуть інтегруватися одна в одну повністю (наприклад, предмети суспільно-гуманітарного, естетичного напрямків: літератури, мови, історія, музичне та образотворче мистецтво, художня культура) або частково (література-біологія, мова-математика та інш.)

На мою думку, завдяки частковій інтеграції, коли відбувається поєднання матеріалу з різних предметів, підпорядкованих одній темі, навчання буде захопливим і різноманітним, будуть формуватися якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості. 

Наприклад, вивчаючи у 5 класі із зарубіжної літератури розділ «Казки народів світу», додатково можна обрати для вивчення казку Всеволода Гаршина «Жабка-мандрівниця». При цьому побудувати урок у вигляді дослідження, об’єднавши знання з природознавства (біології) з аналізом тексту на  уроці  літератури.           Подаю модель такого уроку із використанням часткової інтеграції.

Тема. Хто високо літає, той низько сідає (проблема хвастощів у казці В.Гаршина «Жабка-мандрівниця»)

Мета: ознайомити учнів із творчістю Всеволода Гаршина на прикладі казки «Жабка-мандрівниця», навчити учнів визначати головну думку твору, давати характеристику герою, оцінювати його вчинки та якості; розвивати навички аналізу художнього тексту та творчої діяльності учнів; сприяти формуванню моральних якостей учнів та аналізу їх вчинків.

Обладнання: портрет письменника, інформаційний листок про В.Гаршина,  текст казки (аудіозапис, друковане видання), мультиплікаційний фільм, схема «Портрет героя, його якості», ілюстрації до казки,  тлумачний словник, додатковий матеріал з природознавства.

Тип уроку: інтегрований (зарубіжна література – природознавство (біологія)).

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Підготовка учнів до сприйняття навчального матеріалу.

1.  На етапі мотивації навчальної діяльності запропонувати учням розглянути речі на столі і спробувати здогадатися, яке відношення вони мають до уроку: прутик, клунок мандрівника, валіза, квиток на літак, солом’яний капелюшок, сонцезахисні окуляри.  Після з’ясування призначення цих речей запитати  учнів про їх досвід мандрівок.  

2.  Словникова робота.

З’ясувати значення слова «мандрівник». 

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Повідомити, про що буде йти розмова на уроці (тему уроку при цьому не називати).

ІУ. Вивчення нового матеріалу. Слово вчителя літератури.

1.   Знайомство з творчістю В.Гаршина ( за допомогою інформаційного листка).

2.  Прослуховування казки В.Гаршина  у перекладі М.Пригари або виразне читання казки вчителем.

3.  З’ясування первинного рівня сприйняття казки: сподобалась чи не сподобалась, чому? Що ви зрозуміли зі змісту казки?

4.  Аналітико-інтерпретаційне дослідження змісту казки:

- Як починається казка?

-  Чи можемо ми сказати, як автор ставиться до свого персонажа?

- Найдіть слова, вирази, які використовує автор, щоб підкреслити своє ставлення до Жабки.

- Спробуємо «намалювати»  портрет Жабки, називаючи її риси характеру. Довести  це прикладами з тексту.

-  Чи всі риси позитивні?

- Які вчинки героїні вам не сподобались? Чому? Яка риса характеру виділяється з усіх?

- Чого забажала Жабка? А чи змогла вона летіти сама?

5. Слово вчителя природознавства (біології) з демонстрацією ілюстративного матеріалу.

Давайте спробуємо відповісти на питання: чи вміють жаби літати? 

·         Жаби - це амфібії, що населяють практично всі частини світу. Вони живуть всюди - у водоймах або болотах, на землі, навіть на глибині кількох метрів у твердому шарі глини, на деревах.

·         Ця обставина не могло не позначитися на видовому розмаїтті жаб.

·         Ці дивовижні земноводні поділяються на три види: власне жаби, жаби і квакші.

·         Жаби мають гладку або злегка горбкувату шкіру, зуби, розташовані на верхній щелепі і плавальні перетинки на задніх лапах.

·         Найбільший представник жаб’ячого світу - жаба-голіаф.  Ця гігантська жаба може важити більше трьох кілограмів, її довжина становить близько 90 см. Міцні ноги жаби-голіафа дозволяють їй здійснювати стрибки завдовжки в три метри.

·         Самі маленькі жаби, що живуть на Кубі, мають довжину тіла від 8,5 мм до 12 мм

·         Власне жаби на відміну від жаби, не мають зубів. Шкіра жаб щільно  покрита горбиками, вона темніша і сухіша ніж шкіра інших. Позаду очей у них розташовуються привушні добре розвинені залози. Взагалі представники сімейства жаб воліють жити на суші, вирушаючи до води лише в період розмноження.

·         Найбільша в світі жаба - це жаба ага, її вага може досягати більше двох кілограмів. Крім того, жаба ага - одна з найбільш отруйних серед жаб. Найменша в світі жаба має довжину всього 2,4 див.

·         Квакші - це найдрібніше сімейство серед трьох названих. Квакші відрізняються від інших видів наявністю розширених дисків на пальцях, допомагають їм підійматися вгору. Деякі види квакш вміють «літати», власне кажучи, це не політ в повному розумінні слова, а планування. Ця здатність дозволяє квакшам рятуватися від ворогів, вони можуть «полетіти» на відстань до 12 метрів.

·         Зір у жаб влаштовано таким чином, що вони можуть одночасно дивитися вперед, вбік і вгору. Вони ніколи не закривають очі надовго, навіть під час сну.

·         Волога шкіра жаб має бактерицидні властивості. Наші предки, знаючи про це, кидали їх в молоко, щоб воно не скисло.

·         Однак не всі види жаб нешкідливі. Наприклад, жаби «кокої», що мешкають в джунглях Південної Америки і Колумбії, були визнані найбільш отруйними сухопутними тваринами на нашій планеті. Отрута цієї жаби в тисячі разів сильніше ціаністого калію і в 35 разів сильніша за отруту середньоазіатської кобри.

·         В Японії жаб вважають символом удачі.

·         У Стародавньому Єгипті, жаби були символом воскресіння і навіть муміфікувалися разом з мертвими. Ймовірно, це пов'язано з тим, що багато видів жаб, що живуть у помірних і холодних широтах, щороку йдуть в сплячку, замерзаючи, а навесні знову воскресають. Справа в тому, що жаби виробляють незамерзаючу молекулу - глюкозу. Рідина в тканинах стає від морозів сироподібною, не утворюючи кристалів льоду, що дозволяє амфібіям вижити.

Тож робимо висновок про те, що жабка не могла летіти сама, бо не мала такої природньої здатності.

6. Слово вчителя літератури (аналітико-інтерпретаційне дослідження змісту тексту).

- Поясніть, чому Жабка просила качок летіти нижче?

- Навіщо Гаршин тричі пише про те, що побачили люди з землі? Зачитайте.

- Знайдіть опис польоту Жаби.  Як автор ставиться до своєї героїні? Зачитайте.

- Коли автор вперше називає Жабку мандрівницею? Чи співпадає значення слова із тлумачного словника зі словом «мандрівниця» у Гаршина?

- Як Гаршин описує падіння Жабки. Прочитайте ті слова і вирази, які вживаються у протилежному значенні. Чи визвали ці слова у вас сміх?

- Чи змінилося ставлення автора до героїні?

- Чи перестала Жабка хвалитися після падіння?

- Яку ж головну думку нам автор намагається донести?

- Подивіться на тему нашого уроку. Допоможіть її завершити: «Хто….. літає, той…. сідає». Чи підходить  це українське прислів’я до казки В.Гаршина? Чому?

- Ви знаєте, що у казках використовуються алегорії. Чи є алегорія у казці «Жабка-мандрівниця»?

- Але казка закінчується добре. Чому автор не «покарав» Жабку, чому вона не розбилася?

У. Підсумок уроку. Рефлексія.

- Чого навчила казка?

- Чи бувають люди з такими вадами?

- Якою вам більше запам’яталася Жабка: хвастливою і нестриманою чи розумною і винахідливою?

- Яку пораду ви дасте героїні?

УІ. Домашнє завдання:

- Підготуйте усну зв’язну відповідь на питання «Спільне й відмінне у Жабки-мандрівниці й справжньої жаби».

Навчання може вийти й за межі уроку. І тоді будуть задіяні різні техніки й об’єднаються різні предмети (образотворче мистецтво, трудове навчання, мова, художня культура, фізична культура). Діти із задоволенням напишуть вірш, намалюють ілюстрації до казки та до повідомлення з природознавства, підготують інсценізацію уривка казки, складуть колаж «Чи жаби літають?», придумають комплекс фізичних вправ відповідно темі, змайструють модель жабки (паперову, з тканини, аплікацію, м’яку іграшку),  створять міні-довідник «Жабка у казці В.Гаршина й у природі».

Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:

- правильне визначення об'єкта вивчення, ретельний відбір змісту уроку;

- високі професійні якості педагогів, що забезпечують творче співробітництво вчителів та учнів при підготовці уроку;

- включення самоосвіти учнів у навчальний процес;

- використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності учнів на всіх етапах уроку;

- продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;

- обов'язковий облік вікових психологічних особливостей учнів.

Учитель, який об’єднує знання з різних предметів, збільшує інформаційний зміст уроків, активізує пізнавальний інтерес учнів до інших галузей знань, сприяє всебічному розвитку дитини, дає можливість відкрити себе, свої можливості та здібності.

Література

1.     Головецька Н.В., Солошенко Т.В. Інтегровані уроки вчителя-словесника: українська мова, українська література, біологія, народознавство.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.-152с.

2.     Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивчення зарубіжної літератури: Посібник для вчителя.- Київ: Ленвіт, 2000.- 184с.

3.     Межпредметные связи при изучении литературы в школе/

Колокольцев Е.Н., Дановский А.В., Дмитриева М.А. и др.; Под ред. Е.Н.Колокольцева.- Москва: Просвещение, 1990.- 192 с.

4.     Фурсова Л.О. та ін. Інтегровані уроки мови й літератури: проблемний підхід.- Тернопіль: Мандрівець, 2008.- 224с.